Жив собі роззява –
ліві двері справа
зранку він хутенько встав,
піджака вдягати став:
шусть руками в рукави –
з'ясувалось, то штани.
Отакий роззява –
ліві двері справа.
Вбрав сорочку він, однак
всі кричать йому: не так!
Одягнув пальто, проте
знов кричать йому: не те!
Отакий роззява –
ліві двері справа.
Поспішаючи в дорогу,
рукавичку взув на ногу.
Ну, а замість капелюха
натягнув відро на вуха.
Отакий роззява –
ліві двері справа.
Трамваєм тридцять третім
він їхав на вокзал
і, двері відчинивши,
до водія сказав:
– Шановний трам-парам-пам-пам,
я щось хотів сказати вам!
Я сів не в той, мені… а-яй!
Трамзал негайно на вокзай!
Водій перелякався
і на вокзал подався.
Отакий роззява –
ліві двері справа.
Ось біжить він до кав'ярні,
щоб квитки купити гарні.
Далі – гляньте на роззяву –
мчить купляти в касі каву.
Отакий роззява –
ліві двері справа.
Вибіг він аж на перон,
там – відчеплений вагон.
Пан роззява в нього вліз,
сім валіз туди заніс,
примостився під вікном,
та й заснув солодким сном
Зранку гульк! – Егей! – гукає, –
що за станція, – питає.
Чемний голос відповів:
– То є славне місто Львів!
Ще поспав. Аж сходить сонце.
Знов поглянув у віконце.
Бачить – знов стоїть вокзал,
здивувася і сказав:
– Що за місто?.. Це Болехів,
Коломия чи Радехів?
Чемний голос відповів:
– То є славне місто Львів!
Ще собі поспав з годинку,
знов поглянув на зупинку.
Бачить – знов якийсь вокзал,
здивувася і сказав:
– Що за станція цікава –
Київ, Зміїв чи Полтава?
Чемний голос відповів:
– То є славне місто Львів!
Тут він крикнув: – Що за жарти?
Жартувати так не варто!
Вчора я у Львові сів,
а приїхав знов у Львів?!
Отакий роззява –
ліві двері справа!
Свежие комментарии